Бажання отримувати додатковий дохід або розвиватися професійно одразу в кількох напрямах спонукає багатьох працівників шукати додаткову роботу. Законодавство України дозволяє поєднувати кілька місць роботи у форматі сумісництва, однак такий вид зайнятості має низку особливостей, які необхідно враховувати як працівникам, так і роботодавцям.
Що таке сумісництво
Сумісництвом є виконання працівником, крім основної роботи, іншої оплачуваної роботи на підставі трудового договору у вільний від основної роботи час.
Залежно від місця виконання роботи сумісництво поділяється на:
- внутрішнє — додаткова робота у того самого роботодавця;
- зовнішнє — робота в іншого роботодавця.
Важливо розуміти, що робота за сумісництвом є окремими трудовими відносинами, які не замінюють основне місце роботи.
Особливості робочого часу
Основною вимогою є виконання роботи за сумісництвом виключно у вільний від основної роботи час.
Працівник повинен належним чином виконувати свої трудові обов'язки за основним місцем роботи. Порушення режиму робочого часу або невиконання трудових функцій може стати підставою для застосування дисциплінарної відповідальності.
Оформлення трудових відносин
Робота за сумісництвом оформлюється шляхом укладення окремого трудового договору.
Роботодавець зобов'язаний:
- оформити прийняття працівника відповідно до вимог трудового законодавства;
- видати наказ про прийняття на роботу;
- подати повідомлення про прийняття працівника до податкового органу;
- забезпечити належний облік робочого часу.
Звільнення працівника за сумісництвом здійснюється на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України.
Оплата праці
Працівники-сумісники мають право на оплату праці за фактично виконану роботу.
Також можуть виплачуватися:
- премії;
- доплати;
- надбавки;
- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, якщо вони передбачені внутрішніми документами роботодавця або трудовим договором.
Оподаткування здійснюється на загальних підставах із утриманням ПДФО, військового збору та нарахуванням ЄСВ.
Для зовнішніх сумісників ЄСВ нараховується на фактичну суму заробітної плати без необхідності донарахування до розміру мінімального страхового внеску.
Відпустки та лікарняні
Працівник має право на відпустку за кожним місцем роботи окремо. За його бажанням відпустка за сумісництвом повинна надаватися одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Якщо тривалість відпустки за основним місцем роботи є більшою, працівник може скористатися відпусткою без збереження заробітної плати на період різниці між такими відпустками.
Лікарняні оплачуються окремо за кожним місцем роботи відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Кому закон обмежує право на сумісництво
Для окремих категорій осіб законодавством встановлено заборону або обмеження щодо здійснення іншої оплачуваної діяльності.
Зокрема, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», такі обмеження поширюються на:
- державних службовців;
- посадових осіб місцевого самоврядування;
- суддів;
- поліцейських;
- посадових та службових осіб органів прокуратури;
- працівників СБУ;
- працівників ДБР;
- працівників НАБУ.
Водночас для таких осіб допускається викладацька, наукова, творча діяльність, медична практика, а також інструкторська та суддівська практика у сфері спорту.
Практична порада
Перед працевлаштуванням за сумісництвом працівнику варто перевірити, чи не встановлено для його посади спеціальних обмежень щодо іншої оплачуваної діяльності.
Роботодавцям рекомендується належним чином оформлювати трудові відносини із сумісниками, вести облік робочого часу та чітко визначати умови праці у трудовому договорі. Це допоможе уникнути трудових спорів, претензій контролюючих органів та фінансових санкцій.
Підсумок
Сумісництво є законним механізмом поєднання кількох місць роботи та отримання додаткового доходу. Водночас успішне застосування такого формату зайнятості потребує дотримання вимог трудового законодавства, правильного оформлення трудових відносин та врахування встановлених законом обмежень.
У разі виникнення спірних ситуацій або необхідності оцінки правових ризиків доцільно звернутися за професійною юридичною консультацією.