Після смерті родича часто виникає питання: «Заповіту немає. То кому тепер дістанеться квартира, будинок, земля чи автомобіль?» Закон на цей випадок має власну відповідь — спадкування за законом. Розберемо, хто і в якій черзі успадковує майно, у який строк потрібно вкластися та що робити, якщо строк уже минув або на майно бракує документів.

Якщо заповіту немає — спадкування за законом

Коли спадкодавець не залишив заповіту, майно переходить до спадкоємців за законом. Вони закликаються до спадкування почергово: кожна наступна черга отримує право на спадщину лише тоді, коли немає спадкоємців попередньої черги, вони усунені від спадщини, відмовилися від неї або не прийняли її.

Це означає, що наявність хоча б одного спадкоємця першої черги, який прийняв спадщину, як правило, «закриває» доступ до спадщини для наступних черг.

Черги спадкоємців

  • Перша черга — діти спадкодавця, у тому числі зачаті за його життя та народжені після його смерті, той із подружжя, хто його пережив, та батьки.
  • Друга черга — рідні брати та сестри, баба та дід.
  • Третя черга — рідні дядько та тітка.
  • Четверта черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сімʼєю не менш як 5 років до відкриття спадщини.
  • Пʼята черга — інші родичі до шостого ступеня споріднення, а також утриманці спадкодавця.

Окрема увага — четвертій черзі: спільне проживання однією сімʼєю не менш як пʼять років ще потрібно довести, і на практиці це питання нерідко вирішується в судовому порядку.

Строк 6 місяців: найважливіше — не пропустити

Знати свою чергу недостатньо. Для прийняття спадщини встановлений строк 6 місяців з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті особи.

Якщо спадкоємець постійно проживав зі спадкодавцем на момент смерті, він у визначених законом випадках вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не заявив про відмову від неї. Якщо ж спадкоємець не проживав разом зі спадкодавцем, йому, як правило, необхідно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Саме на цьому етапі виникає більшість проблем — про типові помилки при оформленні спадщини ми писали в окремому матеріалі.

А що, якщо 6 місяців уже минули?

Це не завжди означає, що спадщину втрачено. У разі пропуску строку спадкоємець може:

  • отримати письмову згоду спадкоємців, які вже прийняли спадщину;
  • або звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, якщо строк пропущено з поважної причини.

Що суд визнає поважною причиною і як обґрунтувати таку заяву — докладно у статті про те, що робити, якщо пропущено строк прийняття спадщини.

А якщо на майно немає документів?

Теж не варто одразу ставити хрест на спадщині. Наприклад, спадкодавець фактично володів будинком чи земельною ділянкою, але належних правовстановлюючих документів немає.

У такій ситуації нотаріус може відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину — і тоді, залежно від обставин, питання вирішується в судовому порядку: через визнання права власності в порядку спадкування або встановлення відповідних фактів.

Спорідненість ще не означає оформленого права

Сам факт того, що ви є дитиною, чоловіком або дружиною чи батьком спадкодавця, ще не означає, що ви вже оформили право власності на спадщину. Спадщину потрібно правильно прийняти та пройти процедуру оформлення — інакше майно юридично залишається неоформленим, а розпорядитися ним (продати, подарувати, зареєструвати) неможливо.

Підсумок

Після смерті родича краще не чекати останнього дня шостого місяця, а звернутися до нотаріуса якомога раніше: це найдешевший і найшвидший шлях.

А якщо проблема вже виникла — зі строком, документами чи відмовою нотаріуса — це ще не означає, що ви втратили своє право на спадщину. Консультація адвоката допоможе оцінити ситуацію, обрати правильний спосіб захисту та підготувати документи до суду.