Загибель військовослужбовця не в бою, а через порушення правил безпеки, та ще й із виявленим у крові алкоголем — одна з найважчих ситуацій для родини. Комісія бачить у документах згадку про етиловий спирт і відмовляє у призначенні одноразової грошової допомоги. Чи законна така відмова? Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2026 року у справі № 520/32057/25 дав відповідь, яка має значення для кожного подібного випадку.

Обставини справи, яку розглянув Верховний Суд

Військовослужбовець загинув унаслідок порушення правил безпеки під час поводження з вибуховим пристроєм. У його крові було виявлено етиловий спирт. Саме через це дружині загиблого відмовили у призначенні одноразової грошової допомоги.

Не погодившись із відмовою, вдова звернулася до суду. Суд першої інстанції у позові відмовив. Апеляційний суд задовольнив вимоги частково, зазначивши принципову річ: для відмови недостатньо самого лише факту алкогольного спʼяніння. Остаточну крапку в цьому питанні поставив Верховний Суд.

Позиція Верховного Суду: сам факт алкоголю — ще не підстава

Ключовий висновок суду: сам по собі факт виявлення алкоголю в крові не може бути безумовною або самостійною підставою для відмови у виплаті ОГД.

Щоб відмова була правомірною, має бути доведений причинний звʼязок між трьома елементами:

  • станом алкогольного спʼяніння військовослужбовця;
  • конкретними його діями у такому стані;
  • настанням його смерті.

Інакше кажучи, недостатньо просто констатувати наявність спирту в крові. Потрібно показати, що саме поведінка людини у стані спʼяніння призвела до загибелі.

Чому в цій справі відмову все ж визнали правомірною

Попри загальний висновок на користь родин, конкретній позивачці це не допомогло. Матеріалами службового розслідування було встановлено, що військовослужбовець загинув у стані алкогольного спʼяніння через особисту недисциплінованість та недотримання заходів безпеки під час поводження з вибуховим пристроєм.

Тобто причинний звʼязок між спʼянінням, діями та смертю у цій справі був доведений — і саме тому Верховний Суд визнав відмову правомірною.

Для практики це означає, що висновок суду працює в обидва боки. Він не скасовує відмови автоматично, але й не дозволяє Комісії обмежитися одним рядком із результатів токсикологічного дослідження.

Що зобовʼязана дослідити Комісія

Вирішуючи питання про виплату або невиплату ОГД, Комісія має дослідити:

  • що саме встановлено службовим розслідуванням;
  • які конкретно дії військовослужбовця встановлені;
  • що стало безпосередньою причиною смерті;
  • що зазначено у висновку судово-медичної експертизи;
  • які результати токсикологічного дослідження;
  • який причинний звʼязок встановлено ВЛК;
  • чи доведено, що саме поведінка військовослужбовця у стані спʼяніння призвела до загибелі.

Якщо в рішенні Комісії немає відповіді на ці питання, а є лише посилання на наявність алкоголю в крові, таке рішення має ознаки формального — і це вагомий аргумент для його оскарження.

Що це означає для родини на практиці

Відмова у виплаті не є остаточною, і оцінювати її потрібно за документами, а не за самим фактом згадки про алкоголь. Насамперед варто отримати копію рішення Комісії з мотивами відмови, матеріали службового розслідування, висновок судово-медичної експертизи з результатами токсикологічного дослідження та документи про причинний звʼязок смерті з виконанням обовʼязків служби.

Далі ці документи зіставляються між собою: чи встановлені конкретні дії військовослужбовця, чи є висновок про те, що саме вони спричинили смерть, чи не побудована відмова виключно на результаті аналізу крові. Одноразова грошова допомога має свої підстави та розміри для різних випадків — умови призначення ОГД при інвалідності ми розбирали в окремому матеріалі.

Оскаржується рішення Комісії в адміністративному суді. Практика показує, що суди уважно перевіряють саме мотивувальну частину: чи дослідила Комісія обставини загибелі, чи просто послалася на наявність спирту в крові.

Підсумок

Наявність алкоголю в крові загиблого військовослужбовця не є автоматичною підставою для відмови в одноразовій грошовій допомозі. Відмова правомірна лише тоді, коли доведено причинний звʼязок між станом спʼяніння, конкретними діями військовослужбовця та настанням смерті.

Кожну таку відмову необхідно оцінювати індивідуально — за матеріалами службового розслідування, медичними документами та доказами обставин загибелі. Якщо вашій родині відмовили у виплаті, консультація адвоката допоможе оцінити мотиви відмови, зібрати потрібні документи та визначити перспективу оскарження.