Багато людей фіксують важливі розмови на телефон — під час конфліктів, переговорів, виконання договорів або щоб підтвердити певні обставини. Проте сам факт наявності аудіозапису ще не означає, що суд обовʼязково прийме його як доказ.
Що перевіряє суд
Верховний Суд у постанові від 22 січня 2026 року у справі № 642/2981/24 звернув увагу на важливість перевірки допустимості такого доказу. Оцінюючи аудіозапис, суд має встановити:
- хто саме є учасниками розмови;
- чи можливо визначити дату, час і місце її проведення;
- чи підтверджується, що запис не був змінений або змонтований;
- чи стосується зміст розмови предмета спору.
Як це виглядало на практиці
У цій справі позивачка на підтвердження факту мобінгу надала аудіозапис розмови. Проте суд не визнав його належним доказом: із запису неможливо було достовірно встановити осіб, які спілкувалися, обставини здійснення запису та його звʼязок із заявленими вимогами.
Крім того, сам зміст розмови, на думку суду, не підтверджував наявність саме мобінгу, а лише свідчив про конфліктну ситуацію між особами.
Що важливо розуміти
Запис розмови, у якій ви є учасником, не завжди автоматично порушує закон. Проте для використання такого запису в суді він має відповідати вимогам щодо належності та допустимості доказів.
Перед тим як покладатися лише на аудіозапис, варто подбати і про інші підтвердження: документи, листування, свідчення, офіційні звернення та інші докази, які можуть підтвердити вашу позицію.
